Глобальний “баласт” облігаційного ринку хитнеться: що означає повернення 10-річної прибутковості Японії до 3%? Пояснення від декількох експертів

Відомо з Ukrainska Finansova APP, що у вівторок прибутковість японських державних облігацій різко підскочила: базова десяти-річна прибутковість вперше з 1996 року досягла рівня 3%, прибутковість п’ятирічних облігацій встановила новий рекорд у 2,26%, а прибутковість дворічних – зросла до 1,795%, що є найвищим показником за останні 31 рік.

Світові ринки облігацій перебувають під однаковим тиском: прибутковість десятирічних американських облігацій під час торгів у Токіо зросла до 4,786%, що є найвищим показником з січня минулого року, а прибутковість десятирічних австралійських облігацій продемонструвала найбільший за п’ять місяців одноденний ріст. Прибутковість європейських облігацій також підвищується – зокрема, прибутковість десятирічних німецьких облігацій зросла до 3,34%, що є найвищим рівнем з 2011 року.

Ця хвиля потужних розпродажів співпала з черговою ескалацією на Близькому Сході. США та Іран знову вступили в збройний конфлікт, що спричинило зростання цін на ф’ючерси Brent – вище $91 за барель, а інфляційні побоювання повертаються. Інфляційний тиск, фіскальні сумніви й очікування підвищення ставок разом глибоко трансформують світовий ринок облігацій.

Прибутковість японських облігацій тривалий час залишалася низькою, слугуючи «баластом» для світових ринків облігацій, постійно обмежуючи фінансові витрати урядів інших країн. Тепер цей «баласт» опинився на передньому краю змін. Повернення десяти-річної прибутковості до 3% – це лише етап нормалізації ставок чи сигнал глибоких зрушень на глобальному ринку фіксованої дохідності? Експерти ринку дають роз’яснення.

Нижче – думки аналітиків ринку:

Tai Hui, головний стратег з ринку в Азії компанії J.P. Morgan Asset Management:

«З наближенням четвертого кварталу, патова ситуація на Близькому Сході може підвищити ціни на енергоносії. Перед початком зими на північній півкулі, скорочення запасів пального й сезонне зростання попиту створюють прямий підвищувальний тиск на глобальну інфляцію. Крім того, санкції США проти торгових партнерів Ірану та нова хвиля мит – можуть стати каталізатором швидкого зростання цін».

Fred Neumann, головний економіст HSBC у Азії:

«Зростання прибутковості японських облігацій відображає не лише занепокоєння інвесторів щодо фінансового майбутнього Японії, а й тиск, який відчувають світові довгострокові витрати на фінансування. Японський уряд уже натякав на масштабні програми витрат найближчими роками. Довгострокові витрати на фінансування зростають у багатьох розвинених країнах, оскільки потреба в позичках із боку державного й приватного секторів збільшується. З цієї точки зору підвищення прибутковості японських облігацій не є ізольованим явищем; однак, через великий обсяг боргу, Японія зіштовхується з більш значним тиском щодо витрат на обслуговування боргу».

Shigeto Nagai, директор з економіки Японії в Oxford Economics:

«Зростання довгострокових ставок обумовлено численними чинниками, включаючи загострення глобальних інфляційних ризиків і очікування підвищення ставок, а також занепокоєння щодо фінансової стійкості основних розвинених економік. Якщо розглядати зростання ставок лише крізь призму окремої економіки, це може ввести в оману. Занепокоєння основних економік щодо довгострокових ставок взаємно передаються через кордони, створюючи синхронний ріст ставок у світі».

Vasu Menon, генеральний директор зі стратегії інвестицій OCBC Bank:

«Для японської державної фінансової системи це не добрі новини. Зростання фінансових витрат збільшує навантаження на виплату відсотків за величезними державними облігаціями, питома вага витрат на обслуговування боргу у доходах бюджету постійно зростає, що може обмежити простір для видатків уряду. З точки зору ринку, зростання прибутковості японських облігацій може спонукати японських інвесторів продавати закордонні активи й повертати капітал додому, що створить певний тиск на закордонні ринки. Водночас скорочення попиту з боку Японії на іноземні облігації може підняти прибутковість державних облігацій США, Європи й інших ключових ринків, впливаючи на фіскальну та монетарну політику».

Masahiko Loo, старший стратег із фіксованої доходності SSGA Tokyo:

«Десяти-річна прибутковість японських облігацій на рівні 3% – це безперечно, етап, але я більше схильний розглядати його як нормалізацію, а не сигнал кризи. Ринок переоцінює очікування щодо вищої інфляції, більш високих нейтральних ставок і подальшого підвищення ставок від Банку Японії. Інвестори в облігації враховують ризики інфляції, масову пропозицію і переоцінку премії за термін.

Ескалація на Близькому Сході впливає на ринок переважно через підвищення цін на нафту, яке підсилює ризики стійкої зимової інфляції, а не саму геополітику. Фактор Японії також важливий: ключове не в масштабному поверненні японського капіталу, а в тому, що Японія більше не виступає маржинальним покупцем іноземних облігацій, як раніше. Як один із найбільших світових «басейнів заощаджень», скорочення додаткового японського попиту підвищує світову премію за термін облігацій. Тому цей розпродаж більше схожий на «страйк покупця», ніж на «паніку продавця». Інвестори стали менше перейматися економічним ростом і більше фокусуються на ризиках інфляції та пропозиції».

Andrew Lilley, головний стратег із ставок Barrenjoey:

«Цей розпродаж значною мірою пов'язаний з переоцінкою політики Федеральної резервної системи США. Я вважаю, що Fed підвищить ставки у вересні – і це стане лише початком як мінімум трьох підвищень. Якщо Fed не підвищить ставки, премія за термін має підвищитися… Динаміка показує, що політика відстає від ситуації, і це погано. Жодному центробанку не хочеться бути в такому стані: якщо ти не затягуєш ставки, ринок зробить за тебе половину роботи – лише тому, що ринок вважає, що ти під серйозним ризиком».

Ryutaro Kimura, старший стратег із фіксованої доходності BNP Paribas Asset Management:

«По мірі підвищення ставок, ринок облігацій певною мірою вже попередив про надмірну фіскальну експансію. Уряд США фактично закликає Японію відмовитися від курсу Абе і частково змінити свою експансійну фіскальну політику. Незважаючи на це, наступний фіскальний рік бюджет Японії суттєво зростає. З точки зору ринку облігацій, ринок по відношенню до зростання ставок займає дещо фаталістичну позицію – змирившись навіть із цим.

З іншого боку, 3% – це психологічний рівень, який може стимулювати певний купівельний попит. Аукціон десятирічних японських облігацій привертав значну кількість заявок, тому прибутковість, ймовірно, буде консолідуватися поблизу цього рівня в короткостроковій перспективі. Після того як це попит буде задоволено, слід бути обачним щодо подальшого тиску на підвищення прибутковості».

Eiji Doke, головний стратег із облігацій SBI Securities:

«Довгострокова прибутковість японських облігацій досягла 3%, і це, ймовірно, лише проміжний етап. Ринок очікує підвищення ставок від Банку Японії, що основно вплине на середньо- й короткострокову прибутковість; а фіскальні побоювання можуть серйозно тиснути на наддовгостроковий ринок облігацій. Довгострокові облігації, які перебувають між цими двома сегментами, зазнають тиску на підвищення прибутковості з обох сторін».

Prashant Newnaha, старший стратег із ставок TD Securities:

«Це реальна зміна наративу. Японські облігації довгий час були “баластом” світових ринків фіксованої доходності, а тепер ситуація повністю змінилася. Якщо хвиля розпродажу японських облігацій продовжиться, це може спричинити переоцінку світового ринку фіксованої дохідності.

Попри те, що ринок сфокусований на монетарній політиці та шляху підвищення ставок Банком Японії, досягнення десятирічної прибутковості рівня 3% може знову привернути увагу до фіскальної політики. Загалом, подальше зростання прибутковості японських облігацій зменшить привабливість арбітражних операцій і, ймовірно, призведе до поступового перекладання коштів у японські активи».

Підсумовуючи думки експертів, десятирічна прибутковість японських державних облігацій перевищила 3% – результат синхронної дії світової інфляції й циклу підвищення ставок, а також відображення глибоких побоювань щодо фіскальної стійкості провідних економік. Ця знакова подія може означати, що світовий ринок облігацій вступає у нову епоху переоцінки.