Постачання сирої нафти з Близького Сходу поступово відновлюється, але чому ціни на нафту залишаються високими?
Постачання сирої нафти з Близького Сходу поступово відновлюється, але ціна Brent все ще перевищує 100 доларів за барель. Goldman Sachs вважає, що покращення постачання поки не зняло тиск, спричинений низьким глобальним запасом нафти та геополітичними ризиками, а занепокоєння щодо потенційних перебоїв у постачанні й досі підтримує ціну нафти.
Goldman Sachs у звіті, опублікованому 8 жовтня, зазначив, що обсяг експорту сирої нафти з Перської затоки (включаючи незадекларований експорт) вже досяг або перевищив середній рівень 2025 року, але ціна Brent знаходиться на трицифровому рівні. Для пояснення цього розходження Goldman Sachs оновив модель ціноутворення Brent, включивши до аналізу видимі наземні запаси за межами ОЕСР.
Дані показують, що глобальні видимі запаси нафти знизилися до майже історичного мінімуму з 2017 року, що підтримує попит на поповнення запасів. Тим часом середня премія ризику, яка відображає такі фактори, як геополітична напруга у вересневому терміновому спреді Brent, досягла 22 долари за барель — другий найвищий показник за всю історію, поступаючись лише квітню 2026 року.
Goldman Sachs вважає, що навіть якщо постачання сирої нафти з Близького Сходу буде і далі відновлюватися, доти, доки геополітична ситуація не демонструватиме явні дипломатичні рішення, занепокоєння щодо перебоїв у постачанні можуть продовжувати підтримувати ціни на нафту. Іншими словами, поточна ціна нафти відображає не лише фактичний баланс попиту і пропозиції, але й включає оцінку ризиків майбутніх перебоїв у постачанні.
Глобальні запаси скорочуються, фізичний ринок залишається підтриманим
Goldman Sachs розділяє ціну Brent на дві частини: перша — базова ціна, що відображає довгострокові витрати на виробництво (наразі справедлива ціна 36-місячного форвардного Brent становить приблизно 76 доларів/барель); друга — премія спота до форварду, тобто терміновий спред, що головним чином залежить від запасів, вартості зберігання і ринкових ризиків.
Раніше Goldman Sachs пояснював зміну термінового спреду переважно через комерційні запаси ОЕСР. Але з 2026 року спред між 1-місячним і 36-місячним форвардним Brent зріс на приблизно 30 доларів/барель, тобто на 42%, у той же час комерційні запаси ОЕСР майже не змінилися, що означає, що одного цього показника вже недостатньо для пояснення динаміки цін.
З цієї причини Goldman Sachs включив глобальні видимі наземні запаси за межами ОЕСР у свою модель. Розрахунки показують: якщо комерційні запаси ОЕСР зменшаться на 100 млн барелів, справедлива ціна Brent зросте на близько 8 доларів/барель; якщо запаси в інших регіонах зменшаться на 100 млн барелів, справедлива ціна зросте трохи більше ніж на 2 долари/барель. Якщо постачання зменшиться або попит збільшиться на 1 млн барелів/день і це триватиме 6 місяців, справедлива ціна Brent підніметься приблизно на 6,5 доларів/барель.
Запаси ОЕСР мають більший вплив на ціну, оскільки історичні дані тут більш повні, а також тому, що Brent і WTI міцно пов'язані з ринками цього регіону. Це означає, що навіть при поступовому відновленні постачання з Близького Сходу, якщо глобальні запаси залишаються низькими, фізичний ринок не може швидко перейти до надлишку пропозиції, і ціна на нафту продовжує отримувати підтримку з боку фундаментальних показників.
Підвищена премія за ризик, фінансові потреби додатково підтримують ціни на нафту
Окрім запасів, побоювання щодо геополітичної напруги і перебоїв у поставках також підвищують ціни на нафту.
Goldman Sachs визначає різницю між реальним терміновим спредом і розрахованою справедливою ціною як премію за ризик. За оновленою моделлю, у вересні середня премія за ризик становила 22 долари/барель — другий найвищий показник за всю історію, поступаючись лише квітню 2026 року. Якщо брати до уваги лише комерційні запаси ОЕСР, ця цифра становила б 29 доларів/барель, що показує: врахування інших регіональних запасів робить модель більш точною для опису напруженості на фізичному ринку.
Goldman Sachs зазначив, що премія за ризик відображає не лише побоювання щодо перебоїв у постачанні, але й стимулюється фінансовим попитом. Волатильність опциона на Brent і індекс геополітичного ризику показують, що інвестори прагнуть захиститися від раптових стрибків цін на нафту.
Крім того, ф'ючерси на сиру нафту стають для частини інвесторів інструментом хеджування ризиків інших активів. Коли шоки у постачанні підвищують інфляційні очікування та одночасно знижують прибутковість облігацій і акцій, управляючі активами можуть збільшити частку ф'ючерсів на нафту для хеджування втрат портфеля. Такий попит додатково підтримує ціну на нафту, роблячи її вищою за рівень, який можна пояснити фундаментальними факторами, такими як запаси.
Goldman Sachs прогнозує, що премія за ризик зрештою повернеться до історичного середнього рівня, тобто наблизиться до нуля. Але команда попереджає: навіть якщо постачання з Близького Сходу поступово відновлюються, якщо геополітична ситуація все ще не має явних дипломатичних рішень, премія за ризик може залишатися високою довше.
Таким чином, відновлення постачання не означає, що ризики для ціни одночасно зникнуть. Низький рівень глобальних запасів у поєднанні з тривалими побоюваннями щодо перебоїв у постачанні може обмежити можливість зниження ціни на нафту і створити ризик подальшого зростання.
Відмова від відповідальності: зміст цієї статті відображає виключно думку автора і не представляє платформу в будь-якій якості. Ця стаття не повинна бути орієнтиром під час прийняття інвестиційних рішень.
Вас також може зацікавити
Morgan Stanley оптимістично оцінює SpaceX: потенціал “Tera’Merica” недооцінений, корпоративний штучний інтелект і розширення обчислювальної потужності відкривають простір для зростання
Morgan Stanley вважає, що логіка зростання SpaceX переходить від аерокосмічної сфери т а супутникового зв’язку до корпоративного штучного інтелекту та інфраструктури обчислювальних потужностей, а відновлення передової промисловості США може відкрити ще ширші довгострокові перспективи. Комерціалізація корпоративного AI та розширення обчислювальних потужностей забезпечують безпосередню підтримку зростання, а виробничі можливості, які уособлює “Tera’Merica”, створюють для компанії додатковий довгостроковий потенціал зростання.
Delta Airlines знизили очікування прибутку через те, що вартість пального зросла сильніше, ніж ціни на квитки.
Delta Air Lines через зростання витрат на пальне на 6 мільярдів доларів знизила прогноз річного прибутку. Значне підвищення цін на квитки випробовує споживацьку стійкість пасажирів. Очікується, що нафтопереробний бізнес принесе 700 мільйонів доларів прибутку, що пом'якшить удар від високих цін на пальне. Delta Air Lines у п’ятницю знизила середній прогноз річного прибутку майже на чверть, оскільки різке зростання витрат на пальне нівелювало позитивний вплив сильного попиту на подорожі й підвищення цін на квитки. Це підкреслює погіршення ситуації, з якою стикаються американські авіакомпанії: якщо ціни на пальне залишаться високими, чи зможуть пасажири витримати подальше зростання цін на квитки. Авіакомпанії вже різко підвищили ціни цього року, і аналітики попереджають, що подальше їхнє підвищення може відлякати пасажирів від подорожей. Delta Air Lines прогнозує, що цьогорічні витрати на пальне зростуть приблизно на 6 мільярдів доларів порівняно з минулим роком. За третій квартал витрати на пальне зросли на 62% до 4,1 мільярда доларів, що на понад 500 мільйонів доларів перевищує прогнози липня. Як зазначив фінансовий директор Delta Air Lines Ерік Снелл, "причиною перегляду прогнозу є винятково пальне" — з літа зросли ціни як на нафту, так і на авіапаливо. Тепер Delta Air Lines очікує скоригований річний прибуток на акцію у межах 5,10–5,60 доларів (проти 6,50–7,50 доларів у липні). Нова медіанна оцінка в 5,35 долара нижча за середній прогноз аналітиків у 5,46 долара. У 2026 році очікується скоригований прибуток до оподаткування на рівні 4,5 мільярда доларів. За даними LSEG, скоригований прибуток на акцію у третьому кварталі становив 1,72 долара (порівняно з очікуванням у 1,76 долара), а операційна маржа знизилась із 11,1% до 9,4%. Delta Air Lines стала першою великою американською авіакомпанією, що оприлюднила звітність за третій квартал. Її конкуренти, такі як United Airlines, American Airlines та Southwest Airlines, оприлюднять фінансові результати наприкінці місяця. Зростання цін на квитки За даними Бюро статистики транспорту США, витрати американських авіакомпаній на пальне для регулярних рейсів за перші вісім місяців 2026 року склали 42,9 мільярда доларів — на майже 13,2 мільярда більше, ніж за аналогічний період минулого року, хоча споживання пального трохи скоротилося. Сильний попит у поєднанні з обмеженим зростанням пропозиції дозволили авіакомпаніям перекласти зростання витрат на пальне на пасажирів. За індексом споживчих цін Бюро статистики праці США за п’ять місяців до серпня середнє зростання цін на авіаквитки сягнуло близько 25% у річному вимірі. З огляду на стабільно високі ціни на пальне та плани галузі щодо нарощування потужностей у четвертому кварталі, аналітики уважно стежать за тим, чи зможуть авіакомпанії, включно з Delta Air Lines, ще більше підвищити ціни, не приглушуючи при цьому попит на подорожі. Аналітики Deutsche Bank прогнозують, що в четвертому кварталі частка витрат на пальне, яку галузь зможе компенсувати підвищенням доходів, знизиться. Повністю компенсувати пальне очікується не раніше початку 2027 року. Delta Air Lines заявляє, що попит залишається сильним. За словами Снелла, за умови, що рівень бронювання квитків на четвертий квартал вже досяг майже 60%, компанія прогнозує зростання доходу на 20% у річному вимірі. За даними LSEG, компанія очікує скоригований прибуток на акцію в четвертому кварталі на рівні 1,15–1,65 долара (медіана — 1,40 долара, що відповідає середньому прогнозу аналітиків у 1,39 долара). Перевага нафтопереробного заводу Delta Air Lines має перевагу відносно інших великих американських авіакомпаній — власний нафтопереробний завод біля Філадельфії, який, за прогнозами Снелла, цього року принесе 700 мільйонів доларів прибутку. "Це хеджування, якого більше не має жодна інша компанія", — зазначає він. Завод Monroe придбано у 2012 році для виробництва авіапального й інших продуктів. Хоча Delta Air Lines і надалі купує пальне за ринковими цінами для свого авіабізнесу, прибуток від переробки залишається всередині компанії. Коли різниця між ціною на сиру нафту та нафтопродукти зростає, це допомагає компанії зменшити витрати порівняно з тими, хто купує пальне на ринку. Однак це захист лише доти, поки маржа переробки залишається високою — у разі її падіння діяльність заводу може бути збитковою. Все ж такий захист лише частково пом’якшує вплив зростання вартості пального. Навіть якщо переробний завод дасть 40 центів вигоди на галоні, Delta Air Lines все одно очікує, що собівартість пального зросте з 3,61 долара за галон у третьому кварталі до 4,25 долара у четвертому. Снелл вважає, що витрати на пальне залишатимуться високими ще певний час. "Зрештою ціни впадуть. Але коли це станеться — ми не знаємо", — коментує він.
Розвінчання теорії "кінця епохи SaaS"? Autodesk (ADSK.US), Intuit (INTU.US) зростають всупереч тренду, Уолл-стріт переоцінює наратив "AI поглинає програмне забезпечення"
На цьому тижні, Autodesk та Intuit мають шанси зафіксувати найсильніше тижневе зростання за останні місяці, йдучи проти тенденції загального тиску на технологічний сектор, що демонструє новий оптимізм на ринку щодо перспектив зростання індустрії SaaS (програмне забезпечення як послуга).
Starlink спрямований на ринок мобільного зв’язку США, SpaceX (SPCX.US) відкриває новий простір для зростання: Уолл-стріт зосереджується на реструктуризації структури телекомунікаційної індустрії
У поєднанні з існуючою супутниковою потужністю, SpaceX наразі доповнює можливості, необхідні для переходу від "час від часу потрібного екстреного з'єднання" до "щоденно використовуваного мобільного сервісу". Супутникова мережа забезпечує широке покриття та доповнює наземні "сліпі зони", тоді як низькочастотна наземна мережа покращує з'єднання всередині будівель і в умовах складних перешкод — разом вони створюють взаємодоповнювану систему.
