Постріли в Ормузькій протоці підштовхнули Brent назад до 83 доларів! Премія за ризик енергетичних шляхів знову зростає, а бики на ринку нафти повертають собі контроль над ціноутворенням.

Згідно з додатком Zhìtōng Caijing APP, після того як ЗМІ повідомили, що Іран атакував "ворожі цілі" у протоці Хормуз, міжнародний нафтовий еталон — ф'ючерсні контракти Brent — продовжили зростання. Тим часом, в Тегерані Іран шукає у попередній угоді з Оманом щодо управління протокою Хормуз заборонити входження суден США та інших ворожих країн у цей ключовий водний шлях.

Ф'ючерси Brent знову піднялись вище критичного технічного рівня бичачого тренду $83 за барель, після майже 4% зростання у попередній торговий день; північноамериканський нафтовий еталон — West Texas Intermediate (WTI) — наближається до $78 за барель. Згідно з даними напівофіційного агентства Fars, атака сталася у ніч на четвер за місцевим часом, після вибуху поблизу острова Кешм у протоці Хормуз.

Як показано на графіку вище, у відповідь на атаки Ірану на ворожі судна в протоці Хормуз ціни на нафту знову підскочили — Тегеран планує заборонити проходження американським суднам, ф'ючерси на нафту значно скоротили тижневе падіння.

Станом на ранок п’ятниці цього тижня ситуація на Близькому Сході характеризується парадоксом: переговори тривають, але одночасно зростають ризики для судноплавства. У нових домовленостях між Іраном та Оманом пропонується обмежити доступ до протоки Хормуз для суден США та Ізраїлю, а за порушення можуть накладати штрафи до 20% від вартості вантажу; Оман розглядає транзитну плату близько 3%. США наполягають на поверненні до довоєнного безкоштовного й безбар’єрного судноплавства, але ключові умови між сторонами все ще дуже різняться.

Тим часом, після вибуху біля острова Кешм Іран оголосив про атаку на "ворожі цілі" у протоці; хуситські війська масштабно атакували проросійські саудівські сили в Ємені ракетами й дронами, і розширили свої загрози до саудівських танкерів, маршруту Аденської затоки та Червоного моря. Іран також попередив, що якщо США відновлять масштабні атаки, нафтові поля, електромережі, водні ресурси та транспортна інфраструктура у країнах Затоки можуть стати об'єктом помсти, підвищуючи геополітичні ризики у регіоні від локальної блокади до широкомасштабної загрози для енергетичного виробництва, переробки та транспортування.

Іран планує заборонити проходження суден США та Ізраїлю, бичачий ринок нафти повертає контроль над цінами! Ризикова премія на енергетичні маршрути знову зростає

Через зниження оптимізму щодо повного відкриття протоки Хормуз і відновлення транспортування енергоресурсів у Перській затоці, ціни на нафту вже відновили частину втрат, отриманих на початку тижня. За проектом угоди між Іраном і Оманом Тегеран також планує заборонити проходження ізраїльським суднам через протоку і вимагати компенсації від ворожих країн для користування водним шляхом.

За словами Роберта Ховарта, старшого стратега з інвестицій U.S. Bank Asset Management Group: "Угода про повне відкриття протоки Хормуз ще далека від укладання, інвестори перебувають у стані невизначеності. На даний момент обсяги судноплавства все ще низькі, а шлях до стійкої угоди не ясний."

Хоча президент США Дональд Трамп знову заявив, що вважає, що війна "дуже скоро закінчиться" і що питання протоки "вирішується успішно", між сторонами конфлікту все ще існують значні розбіжності щодо умов угоди. США наполягають на безперешкодному проході суден і поверненні довоєнного статусу; Іран же просуває механізм тарифікації.

Війна на Близькому Сході, схоже, розширюється. Хуситські війська, підтримувані Іраном, заявили про "масштабну" атаку на саудівські урядові сили в Ємені. Раніше цього тижня вони повідомили про атаку саудівського танкера в Аденській затоці та загрозу судноплавству у північній частині Червоного моря.

Щодо конкретної динаміки цін, ф'ючерси Brent на жовтень зросли на 1,4%, станом на 8:15 ранку за сингапурським часом торгувались на рівні $83,61 за барель. Вересневі ф'ючерси West Texas Intermediate піднялись на 1,2%, до $78,24 за барель.

Повторне відкриття протоки не компенсує дефіцит продуктів нафтопереробки, нафтопереробний сектор бере на себе управління ціноутворенням енергоресурсів

У короткостроковій перспективі міжнародні ціни на нафту залишаться у типовому форматі "дипломатичний натиск — здешевлення, військова ескалація — зростання", напрям значно поступається волатильності. Brent впала до $79,36 за барель 4 серпня через сподівання на припинення бойових дій і відновлення судноплавства, а вже 7 серпня піднялася до $83,48 через суперечки щодо умов проходу та безпекових подій; WTI за той же період відскочила від $75,77 до $78,84. Ці дані свідчать, що наразі ринок нафти не формує стабільного одностороннього бичачого тренду, а постійно переоцінює ризикову премію залежно від реального обсягу судноплавства через протоку, доступності страхування та ймовірності американо-іранської угоди.

Поки судноплавство у протоці Хормуз залишається значно нижчим за довоєнний рівень, ціни Brent утримуються сильним геополітичним фундаментом; якщо атаки поширяться на нафтові поля, порти або ключові маршрути, ціна може швидко підскочити вверх, але з підписанням безумовної угоди щодо свободи проходу ризикова премія нафти також швидко знизиться, швидше за премію нафтопродуктів.

Навіть якщо ціни на нафту знижуються через переговори, ціни на дизель і авіаційне паливо, ймовірно, "знижуватимуться повільніше, а відскочать швидше", рентабельність нафтопереробки залишатиметься високою. За оцінками досвідчених аналітиків енергетичного сектору, у майбутні тижні ціни на нафтопродукти з нафтопереробки, скоріш за все, будуть більш стійкими, ніж ціни на нафту, переважно дизель і авіаційне паливо перевершують бензин.

Основна причина цього — повторне відкриття протоки Хормуз вирішує питання експорту сирої нафти, але не може миттєво відновити втрачені потужності нафтопереробних заводів, запаси продуктів і логістичні мережі; різке скорочення експорту дизелю з Росії, атаки на переробні заводи, блокування експорту з Близького Сходу, обмеження китайського експорту, а також тривала висока робота заводів і відкладені ремонти — все це створює структурні вузькі місця, які набагато складніше виправити, ніж дефіцит самої нафти. У липні різниця 3-2-1 crack у США досягла рекордних $64,58 за барель, на європейський дизель crack перевищив $60, а бензин у Європі мав премію до нафти близько $41; показник глобального прибутку BP за третій квартал в середньому становить $42, помітно більше за $30 у другому кварталі і $12 рік тому.

Найбільш передбачувана логіка зараз — не просто купувати нафту, а купувати дефіцит нафтопродуктів і стабільний готівковий потік від якісних нафтопереробних активів, підкреслюючи, що ціни на нафтопродукти більш стійкі, ніж ціни на нафту, а прибутковість нафтопереробки більш очевидна, ніж ціновий тренд нафти, але ризик переоцінки активів також залежить від мирної угоди як єдиного каталізатора. Американські нафтопереробники в цей період часто можуть використовувати гнучку сировинну базу і експортні можливості для покриття світового дефіциту дизелю та бензину; Phillips 66, Valero як чисті переробники мають вищу чутливість прибутку до crack spread порівняно зі змішаними нафтовими компаніями; ExxonMobil, Chevron і Saudi Aramco використовують більш збалансовану геополітичну стратегію "вище ціни на нафту + нижче прибуток".