Бюджетний план Ле Пен уникає пенсійної реформи; після того, як спред між Францією та Німеччиною перевищив 150 базисних пунктів, було подано сигнал тривоги щодо 200 базисних пунктів

Фінансовий тиск у Франції продовжує зростати, і питання про те, чи зможе пенсійна реформа стартувати знову, стане ключовим для визначення вартості французьких запозичень та подальшого розвитку ситуації на ринку державних облігацій.

8 жовтня, як повідомляє Reuters, керівник відділу ринкових стратегій RBC BlueBay Asset Management Майк Белл заявив, що ринок уважно стежить за основними кандидатами на президентських виборах у Франції 2027 року, особливо за лідером ультраправих та лідером опитувань Марін Ле Пен, і тим, чи пообіцяє вона підвищити пенсійний вік. Якщо провідні кандидати схилятимуться до збереження нинішнього пенсійного віку, спред дохідності десятирічних держоблігацій Франції та Німеччини може ще більше розширитися до 200 базисних пунктів.

Ле Пен цього вівторка оприлюднила частину свого фінансового плану, проте пенсійну реформу не згадувала, повідомивши лише, що додаткові подробиці щодо політики буде оприлюднено найближчими тижнями. Раніше вона виступала за зниження пенсійного віку для тих, хто вийшов на роботу раніше, до 60 років. Белл вважає, що ринок очікує чітких зобов’язань підвищити пенсійний вік від найбільш ймовірних переможців; інакше тиск на ринок держоблігацій Франції може надалі зростати.

Тиск на французький ринок державних облігацій вже суттєво посилився. Минулої п’ятниці спред дохідності 10-річних держоблігацій Франції та Німеччини перевищив 150 базисних пунктів, досягнувши найвищого рівня з кінця 2011 року. Белл зазначає, що за кілька місяців до виборів, для збільшення позицій у французьких держоблігаціях на нинішньому рівні потрібна "значна мужність"; водночас у поточних котируваннях французьких держоблігацій вже враховано високий ризик, а продовження коротких позицій також стає ризикованішим.

Високі витрати на пенсії та політичний опір реформам

Пенсії є найбільшою статтею державних видатків Франції — у наступному році вони, як очікується, досягнуть 436 мільярдів євро, або 14% ВВП. Пенсійний вік у Франції відносно низький, а очікувана тривалість життя досить висока, що робить витрати на пенсії джерелом хронічного фіскального тиску.

Реформа, розпочата у Франції 2023 року, мала на меті поступово підвищити пенсійний вік з 62 до 64 років, однак минулого року під час бюджетних перемовин цей процес було призупинено. Раніше Ле Пен виступала за зниження пенсійного віку до 60 років для тих, хто почав працювати рано. Оскільки виборці літнього віку — важлива підтримка для її "Національного об’єднання", питання пенсійної реформи для Ле Пен має високу політичну чутливість.

Якщо основні кандидати не дадуть чіткої обіцянки щодо підвищення пенсійного віку, ринок може й надалі вимагати вищу премію за ризик французьких держоблігацій, а різниця доходностей між Францією та Німеччиною може ще більше розширитися.

Французькі держоблігації: обережність для «булів» і «ведмедів», підтримка з боку ЄЦБ має обмеження

RBC BlueBay, з обсягом активів у 598 мільярдів доларів, досі володіє частиною французьких держоблігацій, однак Белл зазначає: компанія свідомо підтримує низьку вагу Франції у портфелі й не планує нарощувати позиції до прояснення результатів виборів. Водночас Белл не схильний до значного подальшого нарощування коротких позицій, оскільки ціни французьких облігацій вже враховують значну частку політичного та фінансового ризику.

Белл також звертає увагу на обмеження у політиці Європейського центрального банку. Інструмент Трансляційного Захисту (TPI) ЄЦБ передбачає для країн-членів виконання фіскальних правил ЄС, а Франція наразі цим умовам не відповідає. Це означає, що, якщо ринок держоблігацій Франції зазнає нового тиску через фіскальні чи політичні ризики, можливості політичної підтримки з боку ЄЦБ можуть бути вкрай обмеженими.

Якщо Ле Пен у підсумку переможе на виборах, суперечності між Францією, ЄС і ЄЦБ з фіскальної політики можуть посилитися. На думку Белла, висока дохідність французьких держоблігацій навіть може стати чинником тиску для нової влади з метою посилення фіскальної дисципліни.