Європейський центральний банк підвищує ставки, конфлікт в Ірані, тінь інфляції залишається

⑴ Європейський центральний банк у четвер підвищив процентну ставку вдруге цього року, намагаючись стримати зростання інфляції, викликаної зростанням цін на енергоносії через бойові дії в Ірані, підвищивши ключову ставку з 2,25% до 2,50%. ⑵ З кінця серпня атаки з обох сторін порушили приблизно місяць відносного спокою, США та Іран здійснюють удари по військових, судноплавних та енергетичних об'єктах, що спонукало нафту знову подорожчати вище $100 за барель і відновило побоювання щодо чергової хвилі підвищення цін в єврозоні, що імпортує паливо. ⑶ Європейський центральний банк заявив, що конфлікт на Близькому Сході продовжує чинити інфляційний тиск, і інфляція залишатиметься значно вищою за цільовий показник протягом тривалого часу. ⑷ Банк також підвищив низку прогнозів щодо зростання та інфляції, що відображає більш високу, ніж очікувалося, стійкість економіки та передачу зростання цін на паливо на інші ціни; зараз очікується інфляція у 3,0% цього року, 2,5% наступного року, 2,1% у 2028 році. ⑸ Прогнози, оприлюднені у четвер, навряд чи повною мірою враховують останній стрибок цін на енергоносії, особливо на природний газ, який багато європейських країн використовують для опалення; деякі установи зазначають, що вплив стрибка цін на газ передається повільніше, ніж на нафту, але вплив на неенергетичну інфляцію є більшим і тривалішим. ⑹ Згідно з оцінками фінансових ринків, цього року може відбутися ще одне підвищення ставки, а наступного — ще одне або два, проте економісти вважають, що рішення у четвер може виявитись останнім на цей момент, хоча дедалі більше людей вбачають ризики подальшого посилення політики. ⑺ Європейський центральний банк не дав жодних натяків щодо майбутніх кроків, лише повторивши стандартне формулювання, що рішення прийматимуться на основі даних; інвестори шукатимуть підказки на прес-конференції Лагард, і є прогнози, що вона збереже "яструбину" вичікувальну позицію та залишить можливість для подальшого посилення політики відкритою. ⑻ Лагард та її колеги мають отримати розраду з останніх даних про зростання на зустрічі в Берліні — економіка єврозони, попри високі витрати на паливо, конкуренцію з Китаю та посуху, показує кращий результат, ніж очікувалося; у липні навіть спостерігалося прискорення банківського кредитування, що свідчить про те, що підвищення ставки в червні не послабило активність, даючи простір для подальшого посилення; наразі прогнозується зростання у 2026 році на 0,9%, у 2027 — на 1,4%, у 2028 — на 1,5%. ⑼ Проте на ухвалення рішень впливатимуть зростання вартості державних запозичень і посилення фінансових умов; дохідність довгострокових облігацій зросла до найвищих рівнів з часів глобальної фінансової кризи, що відображає побоювання щодо інфляції та зростання державного боргу; до того ж великі технологічні компанії активно розміщують облігації через бум штучного інтелекту, збільшуючи тиск на прибутковість; а політична нестабільність у Німеччині підриває позицію її держоблігацій як орієнтира для єврозони. ⑽ Зараз економічні показники, за якими стежить Європейський центральний банк, загалом помірні: базова інфляція минулого місяця сповільнилася до 2,4%, опитування свідчать про зниження споживчих очікувань щодо зростання цін, а зарплати також ростуть повільніше; деякі експерти вважають, що на відміну від енергетичного шоку 2022 року, цього року малоймовірний запуск "зарплатно-цінової спіралі", адже попит не сприяє зростанню інфляції; також зазначається, що німецькі компанії вже впоралися з вищими витратами, що різко контрастує з 2022 роком, коли через енергетичний шок після війни Росії та України інфляція перевищила 10%.