США та Японія спільно втручаються у курс ієни без підтримки G7, що може створити приховані ризики валютних коливань на тлі відступу багатостороннього підходу.

⑴ Минулого тижня спільне втручання США та Японії у валютний курс єни не отримало участі та підтримки з боку інших країн-членів G7. Ця відсутність сама по собі так само промовиста, як і самі дії: очікуваний глобальний ефект стримування був замінений двосторонніми домовленостями, що послабило ефективність втручання й ще більше знизило очікування ринку щодо «великого компромісу» у валютній політиці. ⑵ Міністр фінансів США Бесент та міністр фінансів Японії Кацунобу Като обидва публічно пояснили логіку та міркування цієї дії. Після початкового відскоку єна зберегла частину зростання, але на ринку досі немає чітких відповідей на питання, чи варто очікувати подальших підвищень ставок з боку Японського центрального банку, а також чому Вашингтон настільки стурбований впливом масштабних інтервенцій на ринок американських держоблігацій. ⑶ Японія, як найбільший іноземний власник американських держоблігацій, у разі масштабного й тривалого продажу долара може бути змушена скоротити свої позиції в US Treasuries. Бесент, імовірно, вважає, що надання Японії доларової ліквідності через операції викупу Федеральною резервною системою США, одночасно продаючи активи в євро, а не в доларах, може знизити цей ризик. ⑷ Втім, якщо ціллю було лише приборкати надмірну слабкість та спекуляції навколо єни, що знаходиться на мінімальних за сорок років позначках — мета, яка мала би знайти підтримку всіх членів G7 — то чому не вдалося організувати ширшу колективну дію? Така відсутність відображає зміну ставлення США та Японії до багатосторонньої співпраці, навіть якщо така позиція відповідає політиці адміністрації Трампа щодо виходу зі світових торговельних та військових альянсів. ⑸ З моменту появи євро у 1999 році координаційні дії між провідними західними економіками зі стабілізації валютних курсів практично завжди починалися з спільного втручання G7 — чи то успішна підтримка євро з боку Європейського центрального банку за сприяння G7 на початку існування валюти, чи то спільне втручання для ослаблення єни після її різкого зміцнення у 2011 році. Багатостороння координація завжди вважалася стандартом стабілізації валютного ринку. ⑹ Європейський центральний банк не брав участі у цій операції і, за повідомленнями, відповідна комунікація відбулася вже після, а не до факту, Міжнародний валютний фонд також не зробив жодної офіційної заяви з цього приводу. У цьогорічному комюніке саміту G7 формулювання щодо валютної координації залишилися суто принциповими й повторюють фрази, які лунають із 2017 року. Ринок, імовірно, перегляне ступінь довіри та стримувальної сили багатосторонніх механізмів під час майбутніх втручань на валютному ринку.